ВРП, РСУ та НААУ передбачають, що судова влада не витримає подальшого реформування та недофінансування

У Вищій раді правосуддя відбулося обговорення пропозицій до проекту щорічної доповіді ВРП про стан забезпечення незалежності суддів в Україні за 2020 рік. Свої пропозиції до документа висловили, зокрема, представники Верховного Суду, Державної судової адміністрації, Ради суддів і Національної асоціації адвокатів України.

Член ВРП Віктор Грищук наголосив, що Рада у своїй діяльності, у тому числі під час підготовки доповіді, демонструє відкритість перед суспільством і готовність до тісної співпраці. «Обговорення дасть змогу виявити ті аспекти, які недостатньо відображені в доповіді, урахувати зауваження. Пропозиції будуть використані для вдосконалення документа», — зазначив В.Грищук.

Його колега Лариса Швецова повідомила, що, урахувавши минулорічні напрацювання та рекомендації професійної спільноти й експертів, ВРП затвердила структуру щорічної доповіді про стан забезпечення незалежності

суддів в Україні. За словами Л.Швецової, у грудні 2020 року це рішення було направлено судам, органам суддівського врядування та науковим установам для надання пропозицій та зауважень, і 19 відгуків Рада вже отримала.

Обговорюючи чергові реформаторські ініціативи, В.Грищук наголосив на тому, що перш ніж утілювати зміни, потрібно виробити концепцію судової реформи. «Необхідно чітко уявляти мету й кінцевий результат. Ледь не на кожному перехресті кричать про судову реформу, однак нема ні плану дій, ні дорожньої карти. Ще не звершена реформа, розпочата у 2016 році», — зауважив член Ради та закликав надсилати пропозиції щодо вдосконалення національного законодавства до ВРП.

Та схоже на те, що логіка й тверезий розум законодавцям ні до чого, коли є конкретні вказівки щодо того, як слід реформувати судову владу.

Голова НААУ Лідія Ізовітова повідомила, що асоціація підтримує діалог із ВРП в питаннях зміцнення незалежності суддів і звертає увагу на ті системні проблеми, які потребують нагального розв’язання. Серед таких названо необхідність зменшення судового збору та гострий дефіцит кадрів у судовій владі.

«Якщо Міністерство фінансів розраховувало, що в такий спосіб буде наповнюватися бюджет і зменшиться кількість суддів, адже буде менше позовів, то є і зворотний бік — люди, юридичні особи потерпають від того, що не мають судового захисту. Вони збідніли й не можуть звернутися до суду. Ми, адвокати, звертаємо увагу ВРП на відплив суддів, який також призводить до того, що люди не мають можливості вирішити свій спір, не мають дієвого судового захисту. Із цим треба терміново щось робити», — наголосила Л.Ізовітова.

Коментуючи перебіг судової реформи, голова НААУ наголосила на тому, що подальші спроби внесення кардинальних змін у законодавство про судоустрій несуть ризики тотального руйнування судової системи. «Суспільство вже втомилося від кількості реформ судової системи. Якщо ідеться про вдосконалення, це одне. Але якщо мова йде про чергове реформування, то ми можемо взагалі розвалити всю судову систему, яка сьогодні дуже мало захищена, яка стала нестійкою, слабкою. Ми всі як учасники правосуддя маємо подбати про зміцнення судової влади», — закликала до згуртування Лідія Павлівна.

Вона також нагадала, що за умов непрацюючої Вищої кваліфікаційної комісії суддів тривають постійні спроби змінювати законодавство про спосіб формування цього органу, які не можуть бути прийнятними. «ВККС має запрацювати, проте ми весь час спостерігаємо за новелами в законодавстві. Ми дуже стурбовані певними конкурсними комісіями, їхнім наповненням, особливо комісіями у складі міжнародних експертів. Неможливо національні суди оцінювати за участю іноземних громадян», — переконана голова НААУ.

«Глевкі» законодавчі ініціативи, судячи з усього, спрямовані лише на те, аби якомога більше знесилити і судову систему, і громадян, які покладають на неї останні сподівання. Дуже схоже на острів, на якому обирають останнього героя, але переможе в цьому ток-шоу той, кого в останній момент, ситого та повного сил, спустять на острів з вертольота чергової інтеграції.

Л.Ізовітова також висловилася на підтримку розширення повноважень ВРП та гарантій незалежності її членів. Зокрема, Раді варто надати право законодавчої ініціативи, аби посилити роль конституційного органу суддівського врядування у формуванні профільного законодавства. Крім того, за

словами доповідачки, слід подовжити терміни розгляду дисциплінарних проваджень щодо суддів, що уможливить більш якісний розгляд і посилить гарантії незалежності останніх.

До речі, наприкінці минулого року НААУ та ВРП виступили співорганізаторами серії національних дискусій «Доступ до правосуддя: реалії та перспективи». Під час цих заходів були обговорені стратегічні питання реалізації судової реформи, роль професійних спільнот у розробленні законодавства про судоустрій та адвокатуру, конституційні аспекти участі міжнародних експертів у формуванні органів суддівського врядування.

Під тиском інших гілок

Під час засідання позицію РСУ висвітлювала в.о. голови РСУ, суддя Деснянського районного суду м.Києва Олена Журавська. «Якщо ми проаналізуємо аналогічну доповідь за 2019 рік, то найактуальнішими в ній були питання кадрового голоду в судах першої та апеляційної інстанцій і дефіцит бюджетних призначень. Сьогодні ми розуміємо, що дані питання не тільки не вирішилися, а навіть загострилися, — зауважила О.Журавська й додала: — Аналізуючи 2020 рік, ми змушені будемо констатувати, що фінансування судової влади перейшло в категорію критичного стану: не вистачає коштів не тільки на матеріально-технічне забезпечення діяльності судів, а вже й на виплату заробітної плати працівникам апарату. І всі ці проблеми перейшли у 2021 рік».

«Окрім матеріально-фінансових проблем, судова влада знову опинилася під тиском законодавчої та виконавчої гілок, які дозволяють собі відверто неправдиві та компрометуючі висловлювання на адресу суддів і судочинства, чим підривають не тільки авторитет судової влади, а й власний», — переконаний член РСУ, суддя ВС Андрій Жук.

Він уважає, що в щорічній доповіді знову має прозвучати питання про неприпустимість огульної критики та звинувачень на адресу судової влади загалом. І якщо на тиск учасників справи конкретний суддя завжди може поскаржитися, то тиск одразу двох гілок влади на судову систему, на жаль, не може бути ні оскаржений, ні зупинений.

Учасники обговорення наголошували, що критичні проблеми, відображені в доповіді за 2019 рік, — кадровий дефіцит і неналежне фінансування — не вирішені у 2020 і 2021-му. Зокрема, фінансування судів першої та апеляційної інстанцій у 2020 році становило лише 65% від потреби. Не покращилася ситуація й у цьому році. ВРП, РСУ, ДСАУ неодноразово зверталися до Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів, Верховної Ради, народних депутатів і повідомляли, що наявний обсяг фінансування ставить під загрозу можливість здійснення правосуддя в Україні.

Судячи з усього, те, що відбувається протягом останнього часу на тлі гасел про відновлення довіри до судової влади, набридає вже всім причетним до здійснення правосуддя. Бо коли ще таке було, щоб один за всіх та всі за одного? І поки ці мушкетери намагаються достукатися до влади, ми стаємо свідками чи то драми, чи то комедії про розвал судової системи.

Закон і бізнес .