Тепер у Базі правових позицій Верховного Суду можна добирати релевантну практику ЄСПЛ – Расім Бабанли

Війна вплинула на всі сфери економіки, й ІТ-галузь винятком не стала. Але, на відміну від інших галузей, інформаційні технології є важливими засобами, за допомогою яких Україна веде боротьбу з ворогом. Від рівня цих технологій, від їхньої ефективності та стійкості не в останню чергу залежить результат війни, а також швидкість відновлення України після її перемоги.

На цьому акцентував керівник департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду Расім Бабанли на II Business & Legal IT Forum. У своєму виступі він зупинився на єдності судової практики як невід’ємній складовій принципу верховенства права.

Однією з вимог повноцінної інтеграції України в європейську сім’ю є забезпечення в країні верховенства права. За своєю суттю це багатоаспектний принцип, однією з частин якого є проста річ: якщо суд розглядає певну судову справу одним чином, то таким же чином він має розглянути іншу подібну справу. «Це буде означати єдність судової практики та гарантуватиме правову визначеність», – зауважив спікер.

З 2017 року в Україні сформувалася доктрина, яка в Європі називається jurisprudence constante (усталена судова практика). Згідно з національним законодавством висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, мають враховувати інші суди при застосуванні таких норм права. За цією концепцією судова практика має бути стабільною та не змінюватися залежно від того, який суддя розглядає справу. Це є запорукою передбачуваного правового поля, а також сприятливого інвестиційного клімату.

Расім Бабанли зазначив, що під час реалізації цієї концепції виникають певні проблеми. Щодня судова система генерує тисячі судових рішень. Наприклад, Верховний Суд щотижня розглядає приблизно 1000 судових справ. Осягнути такі обсяги інформації та якісно їх опрацювати – практично нереально жодному людському інтелектові. Водночас сучасні ІТ-інструменти можуть допомогти систематизувати цей інформаційний потік. Одним із таких інструментів є База правових позицій Верховного Суду, розроблена ВС за підтримки проєкту ЄС «Право-Justice». Цей інструмент дає змогу вирішити два ключових завдання. Перше – забезпечити повнотекстовий пошук документів, друге – дібрати якісний та актуальний контент.

За словами спікера, ресурси, які юристи мають у своєму розпорядженні, не повною мірою відповідають сучасним запитам. Наприклад, Єдиний державний реєстр судових рішень (ЄДРСР) за пошуковими словами видає всі позиції, в яких є цей пошуковий запит, а юристу знадобиться тривалий час на опрацювання всіх результатів. Натомість База видає за запитом лише унікальні правові позиції. Отже, знайшовши певну правову позицію, юрист може бути впевненим у тому, що вона є актуальною, а всі інші пошукові результати стосуються інших правових аспектів.

Расім Бабанли продемонстрував учасникам заходу роботу Бази та детальніше зупинився на видах пошукових інструментів. Класичний інструмент – пошук за словами. При цьому користувач за своїм запитом отримає актуальну практику, систематизовану за певними розділами. Також правові позиції в Базі можна шукати за посиланням на ЄДРСР. Наприклад, є рішення першої чи апеляційної інстанції, і юристу треба спрогнозувати перспективи подальшого оскарження. Тож можна скопіювати посилання на рішення, оприлюднене в ЄДРСР, вставити це посилання в Базу, і База запропонує релевантну практику Верховного Суду, за якою можна оцінити перспективність оскарження. Також База надає можливість пошуку за повним текстом чи фрагментом документа.

Також спікер наголосив на тому, що зараз База оновлена і дозволяє добирати не лише релевантну практику Верховного Суду, а й актуальну з цього питання практику ЄСПЛ. «Ми продовжуємо працювати над удосконаленням пошукових інструментів задля покращення роботи Бази. Попри те, що ця ідея реалізована, вона має технічний потенціал для розвитку», – запевнив Расім Бабанли, закликаючи ІТ-фахівців висловлювати свої ідеї щодо вдосконалення ресурсу.

II Business & Legal IT Forum організувала газета «Юридична практика» 5 жовтня 2022 року.

Верховний Суд